Форум Львівського міського відділення КСУ "ЛВ Фортуна"

Правила випробувань по кров’яному сліду . Робота по кров”яному сліду ( Schweißarbeit)

Здібності перевіряються у лісі, по кровяному сліду, прокапаному чи прокладеному за допомогою тампона ¼ літра крові дичини, довжиною 400 або 600 метрів. Собака заходиться в нашийнику на довгому (біля 6 метрів) повідку. Дозволяється використання спеціального взуття, під час прокладання слідів.

Місце підстрілу дичини в лісі або може знаходитися в 100 м від лісу.

Місце підстрілу дичини може бути позначене кров'ю і роздробленими кістками. В кінці штучного кров'яного сліду можна викласти тушу або шкуру копитної тварини.

Собака повинна виключно на довгому повідку знайти дорогу до тушки (шкурці). Впевненість в русі по сліду, чуття, спокійна робота дають перевагу при визначенні оцінки.

Собака, що прийшла до тушки, отримує мінімум оцінку „1”

Робота має бути завершена за визначений час.

На протязі перших 50 м слід повинен вести в одному напрямку.

На одному випробуванні слід має бути або лише прокапаний, або лише прокладений за допомогою тампона діаметром не більше 3 см, прив'язаного до палиці. Слід прокладають так, щоб ¼ літра крові вистачило на 400 метрів сліду!

Вид прокладення сліду повинен вказуватися в умовах проведення випробувань.

Організатор випробувань має право в умовах проведення випробувань обмежити довжину і час, але в рамках правил.

Кожен слід наноситься на відстані мінімум в 50 м від сусіднього сліду і маркірується місцем підстрілу дичини, двома тупими крюками і раневою льожкою.

Маркування сліду повинне наноситися виключно на зворотному боці дерев, так щоб воно не впадало в очі.

Час роботи по звичайному сліду (400 м) не повинен перевищувати 2 години.

Слід, що прокладається на ніч (400 чи 600м), повинен «вистоятися» мінімум 12 і максимум 20 годин.

Прокладення слідів виконується суддею з суддівської групи для собак своєї групи або ж під час прокладення слідів має бути присутнім член експертної комісії.

Під час підготовки сліду, що прокладається на ніч, рекомендується прокласти по одному додатковому сліду для кожної групи.

Під час роботи по кров'яному сліду, ведучий має право переносити свою собаку, заново її направляти або виправляти сколи; проте часті коректування зменшують оцінку.

Судді можуть гукнути ведучого в тому випадку, якщо собака відхилилась від сліду на 30 м. Після чого ведучому показують де собака скололася, щоб вона могла почати там роботу заново.

Кожен такий оклик веде до пониження оцінки на 1 бал.

Якщо ведучого гукають втретє, роботу по сліду припиняють.

Поведінка в дичини
Дичина, що лежить в кінці кров”яного сліду має бути чисто зашита.

Слід зашити місце входу і виходу кулі.

Після успішної роботи на спеціальному повідку для роботи по кров'яному сліду, собаку слід укласти біля дичини. Це стосується і собак, що подали голос або що вказали на дичину іншим способом, але які не були біля дичини.

Ведучому і судді слід віддалитися, щоб здалека спостерігати за поведінкою собаки.

Оцінки не виставляються.
Лише явне поїдання дичини веде до зняття собаки з випробувань.

Оцінювання
Оцінка 4: Всю протяжність кров'яного сліду собака пройшла впевнено і правильно. Незначні і нечасті поправки ведучого допускаються.
Оцінка 3: Всю протяжність кров'яного сліду собака пройшла відносно впевнено і правильно. Були часті поправки ведучим роботи собаки (-1) або один раз була поправка роботи собаки з боку судді (-1).
Оцінка 2: Собака знайшла дичину по сліду. Бали зняті за часті поправки ведучим роботи собаки (-1-2) і (або), за кожний раз поправки роботи собаки з боку судді (-1-2).
Оцінка 1: Собака знайшла дичину по сліду. Бали зняті за часті поправки ведучим роботи собаки (-1-3) і (або), за кожний раз (не більше 2-х) поправки роботи собаки з боку судді (-1-2).
Оцінка 0: Собака йде по сліду невпевнено, три рази була окликнута і повернута суддями за відхилення від сліду більш ніж на 80 метрів. Собака в конці роботи явно поїдала тушку або шкуру звіра.

Додаткова (не обов'язкове) вправа - подача голосу («обгавкування») при знаходженні мертвої дичини, інші способи вказівки на мертву дичину – Totverbellen, Totverweisen.
Ця вправа може бути заявлена ведучим до початку випробувань. Отримані бали за це випробування вважаються додатковими і додаються до основних балів за роботу по кров'яному сліду!

Подачу голосу («обгавкування») при знаходженні мертвої дичини або вказівку на мертву дичину можна перевірити на тому ж кров'яному сліду безпосередньо після роботи на довгому повідку. Для цього в кінці роботи на повідку один із суддів повинен продовжити кров'яний слід на 100 метрів і перенести туди тушку звіра. Цей суддя залишається потім в укритті, щоб спостерігати за роботою собаки або за тим, чи не почне собака їсти дичину.

Кінець роботи на повідку маркірується спеціально поміченим раненим ложем, на якому собаку, який подаватиме голос або вказуватиме іншим способом на виявлення дичини, слід відпустити з повідка, щоб вона відпрацювала ще 100 метрів далі по сліду до дичини.

Тут оцінюється лише подача голосу або інша вказівка на виявлену дичину незалежно від того, знайшла її собака по кров'яному сліду або як втрачену дичину.

Пускати собаку можна максимум 3 рази.

Собаки, подавши голос чи вказавши на дичину іншим способом, отримують помітку про цю здатність у вигляді смуги.

Перед початком роботи по сліду ведучий повинен вказати вид виявлення дичини.
Він повинен залишитися на тому місці, де собака була спущена (з повідка), і спокійно стояти (чекати).

Лише після того, як собака-покажчик повернулася, а собака, що подає голос, прогавкала протягом приблизно 5 хвилин, ведучий може піти за собакою з дозволу судді.

Якщо собаки, що подали голос або що вказали на дичину іншим способом, знайшли дичину, але не вказали або не загавкали, вони не можуть скласти іспит по цьому предмету.

Якщо собаки, що подали голос або що вказали на дичину іншим способом, вже проходили це випробування, то про це слід вказати в заявці на участь у випробуванні.

Ведучі, що заявили про участь собак, що подають голос або вказують на дичину іншим способом, повинні сплатити додаткову суму за участь.

Собака, заявлена на подачу голосу або сказання на дичину іншим способом, знайшла дичину і поводилася з нею бездоганно, вона пройшла випробування на поїдання. Для цього випробування відводиться до 20 хвилин часу.

Оцінювання
Оцінка 4: Собака після першого пуску знайшла мертву дичину. Чітко вказала ведучому про знаходження мертвої дичини
Оцінка 3: Собака знайшла підранка, але знадобилось пускти собаку 2 рази. Чітко вказала ведучому про знаходження мертвої дичини
Оцінка 2: Собака знайшла мертву дичину, але знадобилось пускати собаку 3 рази. Вказала ведучому про знаходження мертвої дичини. При вказані обгавкуванням, гавкала менше 5 хвилин, але не менше 2 хвилин
Оцінка 1: Собака знайшла мертву дичину, але знадобилось пускати собаку 3 рази. При сказанні обгавкуванням, гавкала менше 2 хвилин. Не чітко вказала ведучому про знаходження мертвої дичини. При русі собаки і ведучого до дичини, собака затримувалась, рухалась і вела ведучого не чітко з затримками
Оцінка 0: Собака не знайшла мертву дичину. Собака знайшла мертву дичину, але явно її поїдала.